Історія НВК

Історія нашого НВК нерозривно  пов’язана з  історією  нашого села, перша  згадка  про яке датується  1457 роком.  Достеменно нічого не відомо  про стан освіти в  верховинських  селах  до 7о-х  років  ХVІІІ століття.  Лише реформи австрійської імператриці   Марії-Терезії   в  освітній галузі  дозволили в 1777  році  провести  шкільну реформу на Верховині. У   результаті у  великих селах створювались школи  з  одним класним приміщенням, де вчитель   навчав   дітей  писати, читати   й рахувати.

У  Репинному  за   кошти  селян школу  збудували лише  у  60-х  роках ХІХ століття. Вчити  дітей  було  нікому.  Народний   депутат України  Станіслав Аржевітін, опрацьовуючи в Закарпатському  обласному  архіві  документи, які  стосуються релігійного   життя   Колочави ,  віднайшов  листа священника з  Репинного, у якому той просить інспекторат   терміново   прислати у село вчителя, так  як вчити дітей  нікому.

У  червні  1902 року  газета   «Мараморош»  писала, що   на   Репинний і Лозинський  був лише один вчитель. Він  три  дні вчив дітей  в Репинному, а три  — у  Лозянському. Оскільки   через річку   не було  моста, під   час   повені  занять  в  школі   не було.

У  20-х  роках   ХХ століття в Репинному  були  вже три   однокласні  приміщення і  курси в  приселку  Сухий, а потім  і на  Ділу.

Зовсім  іншого обличчя  набуло  шкільництво після  визволення   Закарпаття. В  Репинному  в 1946-1947  навчальному році  було  відкрито  семирічку. Труднощі  були  неймовірні. Навчання  проводилось  у двох  пристосованих  приміщеннях. Було  тісно, всі  будови  не відповідали санітарно-гігієнічним  вимогам, не було  потрібного  інвентаря,  дидактичного   матеріалу. А  найголовніше — не було  педагогічних кадрів. До сьогодні репинці вдячні  Мукачівщині, яка  делегувала  в Репинне  Габовду Івана Григоровича, який  очолив  педколектив, Голиш  Олену  Іванівну, Рейти  Теодозію Андріївну, Кузьму  Ганну  Юріївну. В район  також приїхало  багато вчтителів  зі  Східної  України. В  Репинській  семирічці розпочали роботу Левченко Галина  Яківна, Розкошенко  Марія  Панасівна, Москаленко  Настя  Іванівна,  Біліченко  Євдокія  Михайлівна.

В 1947  році був перший  випуск у  Репинській  семирічній  школі. Багато  випускників здобуло  вищу освіту  і поповнило  вчительські  кадри  в рідному селі. Зокрема це Оленич  Петро Михайлович, Шандера (Оленич) Ганна Іванівна, Юртин  Ганна Юріївна, а пізніше  Ледней  Василь Дмитрович, Льопко  Іван  Іванович, Пойда  Василь  Михайлович.

В 1952  році школу очолив  уродженець Полтавщини  Іван Йосипович Іваненко,  талановитий  педагог і чудовий  організатор, який  пропрацював  до 1985  року.  Завдяки  Івану  Йосиповичу в  селі було  побудовано  нову  школу, яку урочисто  відкрили  в вересні 1985  року. Іван  Йосипович  пішов з життя передчасно, помер  у жовтні 1985 року в  результаті важкої хвороби, але назавжди залишиться у пам’яті тих репинців, яким він  дав  путівку    в життя.

Репинська  восьмирічна школа  в 1990 році   була  реорганізована в  дев’ятирічну. В   серпні 2004  року  рішеннями  сесії Міжгірської  районної ради  Репинська  дев’ятирічка  була реорганізована в загальноосвітню школу І — ІІІ  ступенів.

Репинський ЗЗСО I-III ступенів